На стінах Посягвівськоїї школи з’явилася меморіальна дошка – немовби ще одне відкрите вікно у вічність, крізь яке на нас дивиться Василь Анатолійович Мельничук. Учитель, який не лише сіяв зерна знань у дитячі серця, а й віддав своє життя, захищаючи нашу Батьківщину.

Його уроки завжди були сповнені мудрості, доброти та віри в учнів. Він умів розпалювати вогник цікавості, підтримувати у складні моменти, навчав не лише предмету, а й людяності. А коли прийшла війна – не залишився осторонь, бо таким був завжди: відповідальним, сильним, справжнім.

1 червня 2024 року він пішов у безсмертя, ставши янголом для всіх нас. І тепер ця дошка – не просто камінь із вибитими літерами, це символ його життя, його подвигу, його незламності. Кожен, хто проходитиме повз, зупиниться, прочитає ім’я, згадає усмішку, голос, настанови...

Згадати Учителя  зійшлася вся родина, школа, громада, приїхали згадати й побратими... Кожен знайшов у пам'яті теплий спомин про нього, в кожного на очах бриніли сльози... Війна забирає найкращих - наш Учитель був саме таким...

Василь Анатолійович житиме в наших серцях, у кожному слові, що він промовив, у кожному учню, якому допоміг знайти шлях у житті.

Світла пам’ять і вічна шана Герою! 

Велиеа подяка побратимам Василя Мельничука за виготовлення та встановлення меморіальної дошки . Героя, який віддав своє життя за Україну. Василь Анатолійович завжди жив у служінні людям та Україні, і завдяки вам його ім’я залишиться у серцях багатьох поколінь.

Низький уклін вам за вашу мужність, захист, підтримку і вірність пам’яті!

Слава Україні! Героям слава!