Село Бугрин бере свій початок із сивої давнини.
Перша згадка Богурин надто близька за звучанням до значення – бог Горини. Вочевидь, що на пагорбах сучасного села колись стояло зображення з дерева котрогось із богів язичників. Існує ще одна версія краєзнавців щодо назви – мовляв, село знаходиться на «бугрі», адже колись пагорб називали «бугром», але аж ніяк не «богоруном».
Перша письмова згадка про село датується 1545 роком згідно з ревізією Луцького замку село належно Івану Богуринському (Хребтовичу) та його батькам. У свій час Згідно архівних даних належало Насті Хребтовичевій, Василині Богуринській – 1570р., Василю Богуринському, військовику Василю Рогуському – 1631р., Станіславу Хлєбовському, київському стольнику Яну Хребтовичу та його нащадкам, панам Гулевичам, а в ХІХ столітті Чернецьким і наостанок – Євстахію Четвертинському. Згідно архівних даних с.Бугрин належало багатьом власникам.
Після приєднання України до Росії Бугрин став центром волості Острозького повіту. До неї входило 24 сільських общини, чеські та німецькі поселенці, 36 обжитих хуторів та урочищ. Згідно з переписом 1911 року в с.Бугрин було 1097 жителів, волость, фельшерсько-акушерський пункт, одна крамниця, горілчана крамниця, водяний млин, випозичальня сільськогосподарських машин. У 1913 році в Бугрині було 2470 дворів, в яких проживало 13145 осіб.
У 1876р.(можливо і не першу) на кошти прихожан було побудовано церкву Святого Вознесіння Христового.
У 1884 році відкрили школу для навчання селянських дітей – навчалося лише 18 хлопчиків.
У 1914 р. розпочалася Перша світова війна. В неї було задіяно 37 держав світу. Війна з перших днів зачепила наш край. Царська Росія, яка була однією з винуватців цього лиха, на підвладній території одразу провела набір до війська хлопців і молодих чоловіків. У цій війні брали 11 жителів села.
За Ризьким мирним договором 1921р.Бугрин у складі Західної України залишився під панською Польщею. Основна маса селян при Польщі жила убого. Низькі хатки з земляними долівками криті соломою. Погоня роздобути клаптик землі, від якого залежало щастя сім’ї, доводило селян до недоїдоння та хвороб. Згодом Бугрин став центром однойменної гміни. До Бугринської гміни входили такі населені пункти: Алексіївка, Бабин, Бугрин, Чорні Лози, Дмитрівка, Дорогобуж, Федорівка, Горбаків, Іллін, Колесники, Країв, М’ятин, михайлівка, Мнишин, Новокраїв, Новоставці, Подоляни, Підліски, Посягва, Пруски, Рясники, Сергіївка, Стадники, Шкарів, Томахів, Угольці, Улановичі, Вільгір.
В цей час було збудовано приміщення школи, лікарні, пошти, прокладено дорогу з твердим покриттям від Бугрина до шосейного шляху.
У 1939 році було створено Бугринське тимчасове волосне управління, обрано комітет на чолі з головою Н.Тимчуком. У 1940 році створено сільську раду – голова Я.Свинар, листопад – Т.Огородник. У воєнний час головами сільської ради були – П.Лукаш, М.Карп’юк, К.Гетьман. У повоєнний час місцеву владу очолювали – В.Петрук, Х.Карп’юк, О.Сахнюк, Л.Кирилюк, О.Ковлик, В. Карп’юк, М.Дрига, Д.Голощапов, С.Ляшук, І.Адаменко, Ю.Полов’ян, Б.Якобчук, В.Ткачук, В.Канюка, М.Сахнюк, з 2010 року С.Пилипчук.
У березні 1941 року на волелюдних зборах було проголошено про заснування колгоспу, та господарювати довго не довелося, почалася війна. На фронтах війни билося з німцями 130 жителів села, загинуло 24. Багато мирних жителів були розстріляні німцями НКВС в агатівському лісі поблизу урочища Білі Береги, там де зараз стоїть дерев’яний хрест, а також в районі старого клубу, урочища «Щільниця».
До 1948 року селяни працювали самі на себе на землі. В 1957 році всі колгоспи сільської ради об’єдналися в одне господарство «Зоря комунізму». Уи цей час за головування Г.Лінника(1957-1987рр.) було побудовано овочеконсервний, цегельний заводи, забруковано вулиці села.У 1986-1990 роках були побудовані та відкриті приміщення нової школи (нині ліцей), лікарні.
У березні 1940 року в селі була заснована МТС, в 1961 році реорганізовано в районне відділення «Сільгосптехніка», 1986 році перейменовано в РТП. На початку ІІІ тис.підприємство розпалось. У 1986 році підприємство «Райпостач», в 1994 році перейменоване в Гощанське ВАТ «Райагропостач», з 2000 року ЗАТ «Райагропостач».
У 2011 році побудовано товариство з обмеженою відповідальністю «Країна Смаку», яка займається виробництвом заморожених напівфабрикатів згодом також відкрито ковбасний цех.
З 1947 по 2011 роки в селі діяла Бугринська лікарня, яку було реоганізовано в амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
У 1951 році було відкрито середню школу, у 1986 році приміщення нової школи, яку у 2001 році реорганізовано в ліцей з поглибленим вивченням хімії та біології в ліцейних класах. У 2009 році засновано підлітковий клуб «Школа виживання». У 2007 році відкрито дитячий садочок «Пташенятко».
Досягнення жителів с.Бугрин славляться далеко за його межами, зокрема з футболу команда «Калина» неодноразово була чемпіонами і призерами в районі та області, діти – учасники підліткового клубу є призерами з спортивного туризму та орієнтування.Двадцять разів починаючи з 1986 року бугринські школярі підкоряли Говерлу.