Колесники, одне з найбагатших сіл в районі на найдавніші залишки старовини. Розміщене за 21 км у південно-західному напрямку від Гощі та за 32 км у південно- східному напрямку від міста Рівне.

          Одне з найбагатших сіл в районі на найдавніші залишки старовини.За свідченнями археологічних досліджень,що проводилися у 1958 і 1959 роках, тут життя зародилося в період раннього заліза. Це доказано знахідками в урочищі Ляшківці, що лежить на західному узліссі, де виявлено два поселення могилянської групи.Крім того поблизу сільського кладовища збереглися залишки поселення черняхівської культури.На його місці у зруйнованому похованні перших століть нового тисячоліття знайдено глиняний посуд і бронзову фібулу -прикрасу, яка одночасно слугувала як застібка для одягу. В урочищі Низький Лан , також поселення давнього періоду. Багатим на знахідки виявилося і урочище Гольопівка, тут виявлене місце проживання людей у VI-VIIстолітті нової ери. На полях села урочищі Поляна виявлено давньоукраїнське поселення.

           За цими ознаками виплипває, що село заснувалося, переносилося, вкорінювалося, а потімзнову міняло своє місце через якісь дуже важливі обставини, багато разів. Ймовірно воно руйнувалося й відроджувалося, розширювало та звужувало свої межі.І ніякі сили та події не змогли викорінити його мешканців.

           Щодо назви, то, мабуть, вона мінялася, хоча відомостей про це немає. Назва могла походити від слова "колос", людей, котрі плекали високий урожай, зрештою "колесо". Саме на останьому значенні зупинилися дослідники попередніх та нинішніх століть.

           Могло статися й так, що на шляху, що стелився від Дорогобужа на Острог, у певний період виросли стельмаші та кузні, де лагодили та майстрували колеса до возів. Побутує й така версія, що після якоїсь біди, першою оселилася у відродженому кутку сім'я Колесника чи кількох колесників- майстрів.

           Перша документальна згадка про село датується у 1503 році. Наступний запис у 1545 році і знаходиться серед "Пам'ятників", що видавала Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в 1845-1859рр. На той час селом володіли Лев Вильгородський та Катерина Колесницька.

           В період середньовіччя село входило до складу земель Бугринської волості Острозького повіту. В цей час воно належало різним власникам.

           У період козацько-селянського повстання проти польської шляхти, село дуже притерпіло від пожеж та розрухи.Про село в документах не згадувалось аж до 1769 року, коли воно опинилося під рукою спершу магнатів Гулевичів, потім - Чернецьких Четвертинських. Єдиною світлою пам'яткою від тих володарів лишилася Свято-Троїцька церква, побудована поруч давнього церковища, мабуть у ХІХ столітті, а відновлена 1861-1862рр.,приход якої належав до Вільгора. Наприкінці ХІХ століття великим землевласником у селі був поміщик Єловецький.

          З вересня 1920 року по вересень1939року постійними в селі стали польські жовніри та поліція. Тоді ж з'явилися нові пани, орендарі-євреї, які хотіли заможно жити за кошт місцевого населення. Щоб організовано чинити опір свавіллю, сміливці села створили товариство "Просвіта" до якого входили не тільки молоді, а й люди старшого віку.

           Колесники належать до Бугринської сільської ради.