«Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно."
Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Особливо вражають сторінки, де смертельним шифром вкарбовано слова про голод в Україні в 1932-1933 роках., штучний голод, який став чи не найбільшою трагедією в історії українського народу. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні забувати.
23 листопада 2017р. в КЗ«Посягвівська ЗОШ І-ІІІст.» пройшов вечір пам’яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років «Горить свіча… А, може то Душа… ». Учні читали вірші, діти в сценках намагалися відтворити ті страшні роки, танцювальний колектив продемонстрував хореографічну композицію про Голодомор. Зачитували спогади очевидців і вшанували пам’ять невинноубієнних голодомором-геноцидом хвилиною мовчання.
Минуле стукає в наші серця, і я в цьому переконана, бо бачила очі учнів під час проведення заходу. Не було в них байдужості і пустки, а лише скорбота і біль. Пам’ятаймо все і робімо все можливе, щоб такі жахіття в нашій країні більше ніколи не повторилися.
Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалювали свічки, щоб пом'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно померлих від голоду згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.Вічна пам'ять замореним голодом!
Зав.клубної установи с. Посягва
Інна Анохіна