Шановні жителі громади ! Кожної четвертої суботи листопада в нашій державі відповідно до Указу Президента України вшановується пам’ять про жертви Голодоморів.

Минуло 85 років з часу однієї із найжахливіших трагедій  в  історії українського  народу  –  Голодомору 1932-1933  рр., який поглинув мільйони життів. То був масовий штучний голод на території колишньої Української  РСР (окрім семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УРСР) та Кубані, більшість населення якої становили українці. Його супроводжували насильницька колективізація сільського господарства,  «розкуркулення» селян, грабіжницька хлібозаготівельна кампанія, конфіскація майна, штрафи, насаджування грошових і продуктових повинностей, масовий терор на селі.

Винищення голодом – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, це карально-репресивна акція, яка була спрямована на упокорення  українських  селян, на  їх  мовчання,  удушення  їх  життєвої  віри.  Селянство  одночасно обезголовлювалось:  знищувалась вільнодумна інтелігенція...

Сьогодні  світова  спільнота  визнає, що голодомори 1921-1923 та 1932-1933 рр. були геноцидом комуністичного режиму проти власного народу.

З  кожним  роком  все  меншає свідків,  мало  хто  з  безпосередніх учасників вижив у перші два голодомори 1921-1923 та 1932-1933 рр., а  ще  менше  з  них  пережили  події буремних років побудови «світлого майбутнього для всього  людства» –  громадянську  війну,  «стройку комунізму», Другу світову. Свідків повоєнного  голодомору  1946-1947 рр. більше, але донедавна їхні уста були скуті мовчанням, бо до самого кінця радянських часів сама згадка про голодомори була заборонена під страхом тяжкої кари.

Будемо сподіватись, що ті жахливі  сторінки  залишаться  історичним  минулим  нашої держави і ніколи не повторяться в житті багатостраждального українського  народу.  Народу,  який  сьогодні постав  у  жорстокій  боротьбі  за свободу і незалежність.

 Сьогодні і від кожного з нас залежить, яким буде майбутнє нашої держави. Спільна пам’ять про трагедію має об’єднувати українських громадян та українців у всьому світі. Тож гуртуймося з усім народом у боротьбі за мир і свободу, за те, щоб не допустити в  майбутньому  злочинів проти людяності, нехтування правами та свободами  людини.

Пам’ятаймо про те, що де свобода, там не буде голодомору, не буде кривди, і восторжествує правда.

З повагою,сільський голова Сергій Пилипчук